Петрик ще дрімав, коли почув голос тата. Той щойно повернувся з роботи й тримав у руках великий букет яскравих квітів. Від них тягнуло теплом і солодким ароматом. — Прокидайся, козаче, сьогодні ж у мами свято! Скоро гості приїдуть, — батько обережно поклав квіти на стіл. Петрик потягнувся й позіхнув. Увесь дім уже гудів: на кухні […]
Люба давно не бачилася з подругою юності — Тамарою. Колись вони разом навчались у технікумі, потім життя розвело кожну в свій бік: одна — у село, ростити дитину, інша — у великі міста, за чоловіками й новими можливостями. Але після всього пережитого, після розлучення й кількох років у самотності, Тамара подзвонила першою. — Любо, я […]
Марія встигла зварити борщ і накрити на стіл ще до того, як мала прийти Ганнуся зі школи. Сьогодні якраз вівторок — день, коли вчителька Лариса Миколаївна просить приносити щось до спільного столу для дітей із багатодітних сімей. Марія завжди давала, хоч і сама ледь зводила кінці з кінцями. Така вже вона була — як бачила […]
Село Липова, сховане серед лісів і полів, жило тихим, розміреним життям. Тут усе було як на долоні — хто з ким свариться, хто кому привіз картоплі мішок, а хто вночі тихцем плаче у подушку. І серед цього всього — Галина. Жінка з добрими очима, але завжди трохи затиснутим ротом, ніби боялася, що з нього вирвуться […]
Хата стояла на узліссі, стара, побита вітрами, мов сама доля цієї жінки. Там жила Ліда. Колись у селі її називали красунею. Довга коса, ясні очі, дзвінкий сміх — парубки обертались, старші жінки заздрили. Але те було давно. Ще до того, як Віктор, її чоловік, не поїхав на заробітки й не повернувся. Просто зник — як […]
Після другої ночі село Калинове затихало остаточно. Навіть пси вже не гавкали, наче й їм набридли людські клопоти. За вікном хтось поволі йшов. Чути було, як рипить сніг під ногами. Вікна в будинку тьмяно жевріли — Оксана не спала. Вона сиділа на табуретці біля дверей і слухала. Серце в грудях калатало так голосно, що здавалося, […]
Село потопало в тиші, такій густій, що здавалося — вона має вагу. Вже після восьмої, коли телевізори в хатах говорили впівголоса, а собаки дрімали біля воріт. Ірина сиділа на лавці під вишнею. Її пальці нервово стискали край хустки, що лежала на колінах. В хаті було душно — не від спеки, від думок. Сьогодні вона знову […]
Після похорону Марія довго сиділа на лавці біля старої хати. Сусіди вже розійшлися, син із невісткою поспішали назад у місто, ще лишилася Галина — подруга ще зі школи, яка мовчки поклала руку їй на плече. Але тепер і Галя пішла. Марія залишилася сама. Вперше за 52 роки. Із чоловіком вони прожили непросто — сварилися, мирилися, […]
Марія Петрівна прокинулась ще до світанку. У кімнаті тихо, тільки десь за стіною хтось засапано хропе — то старий Джузеппе, хазяїн дому, де вона вже третій рік прибирає, варить і мовчки живе. Італія була теплою, яскравою, а для неї — ніби іншим виміром, де вона залишилась нічиєю. Не своя, не чужа. Просто потрібна. На кухні […]
Надя йшла дорогою з райцентру, обгорнувшись у хустку. Тепер усе — сама. Сусіди лише перешіптувались: “Вернувся з тюрми, знову гуляє, та ще й руку підняв…” Вона мовчала. А що казати? Що боялась ночі більше за темряву? Що син ховався під ліжком, коли батько кричав? Що одного вечора вона просто зібрала речі й пішла? Вона верталася […]