Uncategorized wqwq 22 Вересня, 2024 wqwqdadaasdasdasd admin Website https://poglyad.biz.ua Read more articles Previous PostHello world!Next PostОлена поверталась додому пізно. День був виснажливий — на роботі затрималась, ще й автобус запізнився. Втома сиділа на плечах, як важке мокре пальто. Осінній дощ сіяв дрібно, як манна крупа, і вона притискала до себе стару куртку, ніби вона могла захистити не лише від холоду, а й від усього світу. Залишити відповідь Скасувати коментарВаша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *Коментар * Ім'я * Email * Сайт Зберегти моє ім'я, e-mail, та адресу сайту в цьому браузері для моїх подальших коментарів. You May Like Олена поверталась додому пізно. День був виснажливий — на роботі затрималась, ще й автобус запізнився. Втома сиділа на плечах, як важке мокре пальто. Осінній дощ сіяв дрібно, як манна крупа, і вона притискала до себе стару куртку, ніби вона могла захистити не лише від холоду, а й від усього світу. Хата стояла на узліссі, стара, побита вітрами, мов сама доля цієї жінки. Там жила Ліда. Колись у селі її називали красунею. Довга коса, ясні очі, дзвінкий сміх — парубки обертались, старші жінки заздрили. Але те було давно. Ще до того, як Віктор, її чоловік, не поїхав на заробітки й не повернувся. Просто зник — як вітер, як вода крізь пальці. Hello world!
Олена поверталась додому пізно. День був виснажливий — на роботі затрималась, ще й автобус запізнився. Втома сиділа на плечах, як важке мокре пальто. Осінній дощ сіяв дрібно, як манна крупа, і вона притискала до себе стару куртку, ніби вона могла захистити не лише від холоду, а й від усього світу.
Хата стояла на узліссі, стара, побита вітрами, мов сама доля цієї жінки. Там жила Ліда. Колись у селі її називали красунею. Довга коса, ясні очі, дзвінкий сміх — парубки обертались, старші жінки заздрили. Але те було давно. Ще до того, як Віктор, її чоловік, не поїхав на заробітки й не повернувся. Просто зник — як вітер, як вода крізь пальці.
